Артыкулы: Галіцка-Валынскі летапіс
Галіцка-Валынскі летапіс — летапісны звод, частка Іпацьеўскага летапісу. Ахоплівае падзеі 1205—1290.
Сярод іншый старжытнарускіх летапісаў вызначаецца арыгінальным стылем і будовай. Першапачаткова меў выгляд свабоднага расказа, не быў разбіты па гадах і нагадваў хранограф. Крыніцамі Галіцка-Валынскага летапісу былі княжацкія летапісы, асобныя дакументы (акты, граматы, данясенні, дагаворы, у тым ліку дагавор 1219), расказы відавочцаў пра бітвы і паходы, воінскія аповесці, фрагменты з перакладных твораў.
Асноўныя часткі Галіцка-Валынскага летапісу — галіцкая і валынская, якія адлюстроўваюць стварэнне адпаведных частак летапісу ў галіцкіх землях (пры гэтым галоўным героем летапісу з’яўляецца галіцкі князь Даніла Мсціславіч) і валынскіх землях (Даніла адыходзіць на другі план, летапіс асноўную ўвагу аддае валынскім князям).
М.С.Грушэўскі меркаваў, што летапіс Данілы Галіцкага скончваўся аповедам пра падзеі 1255. Л.У.Чарапнін лічыў, што мяжа паміж галіцкай і валынскай часткамі праходзіць па 1260/1261, І.П.Яромін — па 1258/1259, А.С.Арлоў — па 1265/1266, А.І. Генсёрскі — па 1260/1261.
У.Ц.Пашута меркаваў, што першапачатковы Галіцкі летапіс склаў у 1211 галіцкі кніжнік Цімафей. Гэты твор увайшоў у склад летапіснага зводу 1246 кіеўскага мітрапаліта Кірылы, які, у сваю чаргу, быў працягнуты да 1261 холмскім епіскапам Іаанам. Пасля летапісанне перайшло ў горад Уладзімір; летапісец князя Васількі Раманавіча давёў звод да 1269, потым быў далучаны кароткі летапісец князя Шварна, а далей — звод 1272—1289, які апавядаў пра княжанне валынскага князя Уладзіміра Васількавіча. Аўтарам апошняга Пашута лічыў уладзімірскага епіскапа Яўсцігнія, Яромін — тураўскага епіскапа Марка, а Генсёрскі — пісца Федарца. Апошняя апрацоўка летапіснага матэрыялу ў складзе Галіцка-Валынскага летапісу — т.зв. звод князя Мсціслава Данілавіча 1292, у які ўвайшлі і звесткі пра пінскіх князёў. Аднак заключныя звесткі Галіцка-Валынскага летапісу пра смерць пінскага і сцепанскіх князёў на мяжы 1289—1290 А.М.Насонаў лічыў незалежнымі прыпіскамі, зробленымі на тэрыторыі Турава-Пінскага княства. Усе вядомыя спісы Галіцка-Валынскага летапісу ўтрымліваюць гэтыя прыпіскі, такім чынам, узыходзяць да спісу Галіцка-Валынскага летапісу, які абрываўся на 1290. Магчыма, што арыгінал Галіцка-Валынскага летапісу працягваўся крыху далей, але ён не дайшоў да нашага часу.
Пазнейшымі перапісчыкамі тэкст Галіцка-Валынскага летапісу былі разбіты па гадах (акрамя Хлебнікаўскага спісу), але ў большасці памылкова. На думку Пашуты, у Галіцка-Валынскі летапіс трапілі фрагменты з т.зв. «Літоўскага летапісу», які вёўся ў 13 ст. ў Новагародку і апавядаў пра першых літоўскіх князёў.
Асноўны змест Галіцка-Валынскага летапісу — палітычная і ваенная гісторыя Галіцка-Валынскага княства, яго ўзаемадачыненні з суседзямі, у т.л. з літоўскімі землямі (ВКЛ). Галіцка-Валынскі летапіс — адзіная крыніца, якая больш менш сістэматычна асвятляе ўзнікненне і першапачатковую гісторыю ВКЛ. У складзе летапісу захаваліся яркія расказы пра дзейнасць Міндоўга, Войшалка і іншых літоўскіх князёў, іх ваенныя і мірныя ўзаемадачыненні з галіцка-ўладзімірскімі князямі. Галіцка-Валынскі летапіс паслужыў узорам і адной з крыніц «Хронікі Вялікага княства Літоўскага і Жамойцкага» і Хронікі Быхаўца.
Публікацыі:
Волынско-Галицкая летопись, составленная с концом XIII в. / Издал и объяснил А.С.Петрушевич. Львов, 1871.
Летописный рассказ событий Киевской, Волынской и Галицкой Руси от ее начала до половины XIV в. / Изд. А.Клеванов. М., 1871.
Летопись по Ипатскому списку / Изд. Археографической комисси. СПб., 1871.
Древнерусские летописи / Пер. и ком. В.Панова, статьи В.Лебедева и В.Панова. М.; Л., 1936. С. 246—313.
Галицько-Волинський літопис. Ч. 1 / Переклав і пояснив Т.Коструб. Львів, 1936. (пераклад на украінскую мову).
The Galician-Volynian Chronicle / Trans. by G.A.Perfecky. München, 1973. (пераклад на англійскую мову).
Галицко-Волынская летопись / Подготовка текста, перевод и коммментарий О.П.Лихачевой // Памятники литературы Древней Руси. XIII век. М., 1981. С. 236—425.
The Old Rus’ Kievan and Galician-Volhynian Chronicles: The Ostroz’kyj (Xlebnikov) and Cetvertyns’kyj (Pogodin) Codices. (=H arvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts: Vol. VIII).
Галицько-Волинський літопис. Львів: Червона калина, 1994. 254 с. (пераклад на украінскую мову).
Полное собрание русских летописей. Том второй. Ипатьевская летопись. М.: Языки русской культуры, 1998. 648 с. (Рец.: Книш Я. // Ковчег. Число 3. Львів, 2001. С. 527—530).
Полное собрание русских летописей. Том второй. Ипатьевская летопись. 2-е издание. М.: Языки русской культуры, 2001. (=СПб., 1908). XVI, 938 стб., 87, IV, L c.
Галицько-Волинський літопис. Дослідження. Текст. Коментар. / За ред. М.Ф.Котляра. Київ: Наукова думка, 2002. 397 с.
Галицько-Волинський літопис. (За Іпатським списком переклав Леонід Махновець) // Галицько-Волинська держава ХІІ—XIV ст. Збірник наукових праць. Книга перша. Львів: Світ, 2002. С. 5—117. (пераклад на украінскую мову).
Галицко-Волынская летопись. Текст. Комментарий. Исследование / Сост. Н.Ф.Котляр, В.Ю.Франчук, А.Г.Плахонин; под ред. Н.Ф.Котляра. СПб.: Алетейя, 2005. 422 с.
Kronika halicko-wołyńska (Kronika Romanowiczów) / Wydali, wstępem i przypisami opatrzyli Dariusz Dąbrowski, Adrian Jusupović przy współpracy Iriny Juriewej, Aleksandra Majorowa i Taniany Wiłkuł. Kraków; Warszawa, 2017. 710 s. (Pomniki Dziejowe Polski = Monumenta Poloniae Historica. Seria II, t. 16).
Kronika halicko-wołyńska. Kronika Romanowiczów / Tłumaczenia, wstęp i komentarze Dariusz Dąbrowski i Adrian Jusupović. Kraków; Warszawa: Avalon, 2017. 328 s.
Падрабязнасці:
Фирсов Н.Н. Содержание и характеристика Галицко-Волынской летописи. Казань, 1891.
Историн В.М. Хронограф Ипатского списка // Журнал Министерства народного просвещения. 1897. Ноябрь. С. 83—91.
Грушевський М. Примітки до тексту Галицько-волинської лїтописи // Записки Наукового товариства імени Шевченка. 1895. Т. VIII. Кн. 4. С. 1—5.
Грушевський М. Хронольогія подій Галицько-Волинської літописи // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1901. Т. 41. С. 1—72.
Орлов А.С. К вопросу об Ипатьевской летописи // Известия Отделения русского языка и словестности. Л., 1926. Т. XXXI. С. 93—126.
Приселков М.Д. История русского летописания XI—XV вв. Л.: Изд. ЛГУ, 1940. 188 с.
Черепнин Л.В. Летописец Даниила Галицкого // Исторические записки. М., 1941. Т. 12. С. 228—253.
Орлов А.С. О Галицко-Волынском летописании // Труды Отдела древне-русской литературы. М.; Л.: Издательство АН СССР, 1947. V. С. 15—35.
Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. М., 1950. 330 с.
Еремин И.П. Волынская летопись 1289—1290 гг. // Труды Отдела древнерусской литературы. М.; Л.: Издательство АН СССР, 1957. XIII. С. 102—117. (Перавыдадзена: Еремин И.П. Литература Древней Руси. М.; Л., 1966. С. 164—184).
Генсьорський А.І. Галицько-Волинський літопис. (Процес складання; редакцiї і редактори). Київ: Вид-во АН УРСР, 1958. 101 с.
Генсьорський А.І. Помилкова інтерпретація Длугошем деяких місць тексту Галицько-Волинського літопису // Дослідження і матеріали з української мови. Т. III. Київ, 1960. С. 16—26.
Нелюбова И.Ф. Конструкции с двойными падежами в Галицко-Волынской летописи // Наук. зап. Станісл. пед. ін-ту. Філолог. сер. Т. IV. 1960. С. 55—73.
Генсьорский А.I. Галицько-Волинський лiтопис (лексичнi, фразеологiчнi та стилiстичнi особливостi). Київ, 1961. 283 с.
Насонов А.Н. Московский свод 1479 г. и его южнорусский источник // Проблемы источниковедения. ХI. М.: Изд-во АН СССР, 1961. С. 350—385.
Еремин И.П. Литература Древней Руси. (Этюды и характеристики). М.; Л.: Наука, 1966. 264 с.
Генсьорский А.I. 3 коментарія до Галицько-Волинського літопису // Історични джерела. Київ, 1969. Вип. 4. С. 171—184.
Насонов А.Н. История русского летописания XІ—начала XVІІІ века. Очерки и исследования. М.: Наука, 1969. 555 с.
Чамярыцкі В.А. Беларускія летапісы як помнікі літаратуры. Узнікненне і літаратурная гісторыя першых зводаў. Мінск: Навука і тэхніка, 1969. 191 с.
Перфецький Юрій А. Галицько-Волинський літопис як джерело української мови та історіографії // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Том CLXXXVII. Ню Йорк; Париж; Сидней; Торонто, 1976. С. 204—210.
Ужанков А.Н. «Летописец Даниила Галицкого»: редакции, время создания // Герменевтика древнерусской литературы. Сборник 1. XI—XVI века. М., 1989. С. 247—283.
Котляр М.Ф. Галицько-Волинський літопис. Київ, 1993.
Котляр Н.Ф. Жанр и композиция Галицко-Волынской летописи // Восточная Европа в древности и средневековье. Спорные проблемы истории. Чтения памяти члена-корреспондента АН СССР Владимира Терентьевича Пашуто. Москва, 12—14 апреля 1993 г. Тезисы докладов. М.: ИРИ РАН, 1993. С. 39—41.
Котляр М.Ф. Структура Галицько-Волинського літопису // Другий міжнародний конгрес україністів. Доповіді і повідомлення. Історія. Львів, 1994.
Приселков М.Д. История русского летописания XI—XV вв. / Подготовлено к печати В.Г.Вовиной. СПБ.: Дмитрий Буланин, 1996. 325 с.
Котляр Н.Ф. Галицко-Волынская летопись. (Источники, структура. Жанровые и идейные особенности) // Древнейшие государства Восточной Европы. Материалы и исследования. 1995 год. М., 1997. С. 137—156.
Романова О.В. О хронологии Галицко-Волынской летописи XIII в. по Ипатьевскому списку // Прошлое Новгорода и Новгородской земли. Материалы научной конференции, 11—13 ноября 1997 г. Новгород, 1997.
Романова О.В. Ипатьевская летопись и Новгородско-Софийский свод // Опыты по источниковедению. Лревнерусская книжность. Сборник статей в честь В.К.Зиборова. СПб., 1997.
Котышев Д.М. Галицкие известия Ипатьевской летописи 6652 и 6654 гг. // Опыты по источниковедению. Древнерусская книжность. Вып. 4. СПб.: Наука, 2001. С. 181—188.
Генсьорський А. З коментарів до Галицько-Волинського літопису. (Волинські і галицькі грамоти ХІІІ ст.) // Галицько-Волинська держава ХІІ—XIV ст. Збірник наукових праць. Книга перша. Львів: Світ, 2002. С. 118—127.
Котляр Н.Ф. Идейно-политическая концепция Галицко-Волынского свода // Восточная Европа в древности и средневековье. Автор и его текст. XV Чтения памяти члена-корреспондента АН СССР Владимира Терентьевича Пашуто. Москва, 15—17 апреля 2003 г. Материалы конференции. М.: ИВИ РАН, 2003. С. 125—130.
Толочко П.П. Летопись Владимира Васильковича и ее автор // Восточная Европа в древности и средневековье. Автор и его текст. XV Чтения памяти члена-корреспондента АН СССР Владимира Терентьевича Пашуто. Москва, 15—17 апреля 2003 г. Материалы конференции. М.: ИВИ РАН, 2003. С. 244—250.
Котляр М.Ф. Засади і методика створення коментованого видання Галицько-Волинського літопису // Український історичний журнал. 2004. № 2. С. 94—104.
Котляр Н.Ф. Событийная хронология Галицко-Волынского свода // Восточная Европа в древности и средневековье. Время источника и время в источнике. XVI Чтения памяти члена-корреспондента АН СССР Владимира Терентьевича Пашуто. Москва, 14—16 апреля 2004 г. Материалы конференции. М.: ИВИ РАН, 2004. С. 89—94.
Котляр М.Ф. Структура і жанр Галицько-Волинського літопису // Ruthenica. Т. 3. Київ, 2004. С. 135—149.
Dąbrowski D. Czy Jan Długosz pisząc siódmą księgę «Annalium» korzystał z Kroniki halicko-wołyńskiej lub źródła jej pokrewnego? // Ruthenica. Т. 3. Київ, 2004. S. 150—185.
Vilkul T. Haličo Voluinės metraštis apie kunigaikščio Vaišelgos vienuolystę // Naujasis Židinys-Aidai. 2004 m. birželis. Nr. 6. P. 263—267.
Moser M. (Мозер М.). Стереотипы Литвы и сведения о ней в древнейших восточнославянских летописях. Новгородская I, Лаврентьевская и Ипатьевская летописи — до конца XIII в. // Studica Slavica. 2004. Vol. 49. Numbers 3—4. С. 229—280.
Толочко А.П. О хронологии Ипатьевского списка Галицко-Волынской летописи // Palaeoslavica. Т. XIII. No. 1. Cambridge (Massachusetts), 2005. С. 81—108.
Котляр Н.Ф. Галицко-Волынский свод: летопись или собрание повестей? // Средневековая Русь. 6. М.: Индрик, 2006. С. 119—137.
Котляр М.Ф. Імовірна спадковість структури й форми Галицько-Волинського літопису (спостереження історика) // Український історичний журнал. 2006. № 3. С. 173—186.
Толочко А.П. Как выглядел оригинал Галицко-Волынской летописи? // Rossica antiqua. Исследования и материалы. 2006. СПб.: Изд-во СПбУ, 2006. С. 175—183.
Толочко А.П. Одна заимствованная формула в Галицко-Волынской летописи // Ruthenica. Т. V. Київ, 2006. С. 256—257.
Вилкул Т. О некоторых источниках литовских известий Галицко-Волынской летописи // Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės istorijos šaltiniai. Faktas. Kontekstas. Interpretacija. Vilnius: LII leidykla, 2007. С. 17—30.
Котляр Микола. До проблеми хронології Галицько-Волиньского літопису // Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 15. Львів, 2006—2007. С. 73—81.
Никитин А.Л. Текстология русских летописей (ХI—начала XIV вв.). Вып. 2. Южно-русское и владимиро-суздальское летописание до XII в. М.: Минувшее, 2007. 487 с.
Dubonis A. Dvylika Traidenio valdymo metų: Haličo-Voluinės metraščio lietuviškųjų žinių informatyvumo klausimu // Istorijos šaltinių tyrimai. 1. Vilnius: LII, 2008. P. 11—25.
Котляр Н.Ф. Событийная хронология Галицко-Волынского свода // Древнейшие государства Восточной Европы. 2006 год. Пространство и время в средневековых текстах. М.: Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2010. С. 281—296.
Кириченко К.В. Галицько-Волинський літопис і створення леґендарної частини 2-го зводу літописів Великого князівства Литовського // Український історичний журнал. 2012. № 6. С. 111—129.
Котляр М. Литовське князівство і ятвязька земля на сторінках Галицько-Волинського літопису ХІІІ ст. // Ukraina Lithuanica: студії з історії Великого князівства Литовського. Т. ІI. Київ: Інститут історії України НАН України. 2013. С. 10—20.
Юрьева И.С. Некоторые особенности синтаксиса, морфологии и лексики так называемой Галицко-Волынской летописи // Лингвистическое источниковедение и история русского языка (2012—2013). М.: Древлехранилище, 2013. С. 135—151.
Юрьева И.С. Лингвистические параметры стилистических различий между Галицкой и Волынской летописями // Письменность Галицко-Волынского княжества: историко-филологические исследования. Olomouc, 2016. С. 65—79.
Вілкул Тетяна. Слідами хронографічних джерел Галицько-Волинського літопису (Хроніка Іоана Малали) // Україна в Центрально-Східній Європі. Випуск 17. Київ: Інститут історії України НАНУ, 2017. 531 с., іл. (С. 413—445).
Зимницкий А.А. «ЛИТВА ЖЕ И ѦТВѢЗѢ ВОЕВАХОУИ»: Литва в контексте первой редакции Галицкой летописи // Актуальные проблемы источниковедения. Материалы IV Международной научно-практической конференции к 420-летию дарования городу Витебску магдебургского права. Витебск, 20—21 апреля 2017 г. Витебск: ВГУ имени П.М.Машерова, 2017. 409 с., ил. (С. 142—145).
Dąbrowski Dariusz. Polskie grody na kartach Kroniki halicko-wołyńskiej. W sprawie strategii narracyjnych i horyzontów wiedzy autorów ruskiego źródła // Восточная Европа в древности и средневековье. Ранние этапы урбанизации. XXXI Чтения памяти члена-корреспондента АН СССР Владимира Терентьевича Пашуто. Москва, 17—19 апреля 2019 г. Материалы конференции. М.: ИВИ РАН, 2019. С. 78—84.
Галицько-Волинський літопис: текстологія / За редакцією О.П.Толочка. Київ: Академперіодика, 2020. 928 с., іл.
© Валерый Пазднякоў, 2010+

Галіцка-Валынскі летапіс. Старонка Хлебнікаўскага спіса.
Надрукавать Надрукаваць без ілюстрацыйДадаць меркаванне


